Сидел афганец у палатки,
Седой, со шрамом на лице.
Сидел курил, а горе сверху,
Сидело на его плече.
Оно его согнуло даже,
Глаза застыли от тоски,
Пуштунка плотно прикрывала,
Его волос седых виски.
Сидел курил, а я смотрела,
Щемило сердце, и слеза,
Катилась мокрой  бороздою,
И щеки, как огонь мне жгла.

На Майдані справедливість,
На Майдані, добрий люд.
Вже ніколи, і нікому,
Дурно владу не дадуть.
Не обдурять, не принижуть,
Не вкрадуть і не втечуть.
Бо сьогодні, як і завтра,
Їх спровадять, щей поб,ють!

Буряк росте у полі,
Укропчик і морквиця,
Поливаю їх щовечір,
Теплою водицею.

Мама зварить борщик з них,
Будем його їсти,
В нас, як маківки червоні,
Щічки будут цвісти!